Проповідь. Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого. 7 травня 2017

Апостол:

Діяння Апостолів 9, 32-42.

32. У той час Петро, обходячи всі місця, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. 33. Там він найшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років, він був розслаблений. 34. Петро сказав до нього:

– Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!

35. І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, й навернулися до Господа.

36. Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка, абож Сарна. Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. 37. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. 38. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього:

– Прийди до нас якомога скорше.

39. Петро встав і пішов з ними. І як прийшов, вони його повели у горницю, де всі вдови оточили його, плачучи й показуючи йому одежу, плащі, які робила для них Дорка, бувши з ними. 40. Велівши всім вийти з хати, Петро впав на коліна й почав молитися і, обернувшись до тіла, мовив:

– Тавито, встань!

І та відкрила очі, і, побачивши Петра, сіла. 41. Він подав їй руку й підвів її, і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. 42. Довідалась про це вся Яффа, і багато увірувало в Господа.

Євангеліє:

Євангеліє від Івана 5, 1-15.

1. В той час Ісус прибув до Єрусалиму. 2. А є в Єрусалимі Овеча купіль, що зветься по-єврейськи Витесда й має п’ять притворів. 3. У них лежала сила недужих, сліпих, кривих і сухих, які чекали, коли зворушиться вода: 4. бо ангел Господній сходив час від часу в купіль і зворушував воду, і хто перший по зворушенні води спускався у купіль, видужував, хоч би яка була його недуга.

5. Був там один чоловік, що нездужав тридцять вісім років. 6. Побачив Ісус, що він лежить, і довідавшися, що він вже дуже довго нездужає, каже до нього:

– Бажаєш видужати?

7. Відповідає йому недужий:

– Не маю нікого, пане, хто б мене спустив у купіль, коли зворушиться вода, бо коли я туди приходжу, інший передо мною сходить.

8. Ісус мовить до нього:

– Устань, візьми ложе твоє й ходи!

9. І відразу видужав той чоловік і взяв своє ложе, й почав ходити.

10. А був то день суботній. Юдеї кажуть тому, що видужав:

– Таж то субота. Не личить тобі носити ложе.

11. Той їм відповів:

– Той, хто мене оздоровив, сказав мені: візьми твоє ложе й ходи.

12. Спитали його:

– Хто той, що сказав тобі: візьми й ходи?

13. Але той, що видужав, не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. 14. Потім Ісус найшов його у храмі й мовив до нього:

– Оце ти видужав, не гріши ж більше, щоб що гірше тобі не сталось.

15. Чоловік пішов і оповів юдеям, що то Ісус оздоровив його.

Прес-служба

Дозвольте себе любити!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *