Проповідь. Неділя 5-та після Пасхи, самарянки. 14 травня 2017

Апостол:

Діяння Апостолів 11, 19-26; 29-30.

19. В тих днях апостоли, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, дійшли аж до Фінікії, Кипру та Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. 20. Були ж між ними деякі з Кипру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. 21. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.

22. Чутка про це дійшла до вух церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. 23. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, 24. бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.

25. Тоді він вирушив у Тарс розшукати Савла 26. і, найшовши його, привів в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й навчали силу людей. Уперше в Антіохії називали учнів християнами.

29. Тоді учні, хто скільки міг, постановили послати братам, що жили в Юдеї, допомогу; 30. що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави й Савла.

Євангеліє:

Євангеліє від Івана 4, 5-42.

5. В той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, що дав був Яків своєму синові Йосифові. 6. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години.

7. Аж ось надходить жінка з Самарії води брати. Ісус каже до неї:

– Дай мені напитися.

8. Учні його пішли були до міста купити харчів. 9. Каже до нього жінка самарянка:

– Юдей єси і просиш пити в мене, жінки-самарянки?

Не мають бо зносин юдеї з самарянами.

10. Ісус у відповідь сказав до неї:

– Якби ти знала дар Божий і хто той, що тобі каже: дай мені напитися – ти попросила б у нього, і він дав би тобі води живої.

11. Мовить до нього жінка:

– І зачерпнути чим не маєш, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у тебе вода жива? 12. Хіба ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його?

Ісус у відповідь сказав їй:

– Кожен, хто п’є цю воду, знову хоче пити. 14. Той же, хто питиме воду, якої я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка б’є в життя вічне.

15. Каже до нього жінка:

– Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги й не ходила сюди черпати.

16. Він каже до неї:

– Іди, поклич твого чоловіка й вернися сюди.

17. Озвалася жінка й каже:

– Нема в мене чоловіка.

Він відповів їй:

– Добре єси сказала: нема в мене чоловіка. 18. П’ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не чоловік тобі. Правду єси сказала.

19. Жінка каже до нього:

– Бачу, пане, що ти пророк. 20. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися.

21. Ісус каже до неї:

– Повір мені, жінко: надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. 22. Ви вклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємося тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. 23. Але надходить час, – ба вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в Дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог – Дух; 24. і ті, що йому поклоняються, повинні в Дусі і правді поклонятися.

25. Жінка каже до нього:

– Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. 26. Каже їй Ісус:

– Це я, що розмовляю з тобою.

27. Тут надійшли його учні й дивувалися, що він розмовляє з жінкою. Однак ні один не спитав: «Чого хочеш від неї?» або: «Чому розмовляєш з нею?»

28. Жінка покинула свій глечик, побігла в місто й каже людям:

29. – Ходіте, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він?

30. І вийшли з міста й пішли до нього.

31. Учні тим часом стали просити його, кажучи:

– Їж, учителю.

32. Він сказав їм:

– Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте.

33. Учні заговорили один до одного:

– Чи не приніс хто йому їсти?

34. Каже до них Ісус:

– Їжа моя – чинити волю того, хто послав мене, і завершити його діло. 35. Хіба ви не кажете: ще чотири місяці, і жнива настануть? А я кажу вам: підведіть очі ваші і гляньте на ниви – вони вже для жнив спілі. 36. Хто жне, бере свою нагороду: плоди збирає для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи укупі. 37. В цьому справджується приказка: хто інший сіє, а хто інший жне. 38. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.

39. Численні самаряни з того міста увірували в нього через слова жінки, що посвідчила: «Він сказав мені все, що я робила». 40. І коли прийшли до нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і він лишився там два дні. 41. Та й багато інших увірували через його слово. 42. І вони сказали жінці:

– Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому що самі чули й знаємо, що він справді Спаситель світу.

Прес-служба

Дозвольте себе любити!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *