Летять роки… Їх буде ще багато
З тих пір, як Ви пішли у небуття,
Я згадую усе частіше, тату,
Ваше тяжке, натруджене життя.
Було у ньому все: і біль, і радощів хвилини,
Ви йшли, як по пустелі, по життю,
Трудились тяжко для дітей і для родини,
Старались все віддати майбуттю.
Ви йшли вперед по цій життя пустелі
І не скидали ноші із плечей,
Бо вірили, що подолати можна скелі,
Якщо не йти задвірками ночей.
Жили по правді Ви, і нас так вчили жити,
Робити всім добро, й воздасться нам добром,
І батьківський поріг ніколи не ганьбити,
Де нашого життя – цілюще джерело.
Я квіти принесу до Вашої могили,
Я квіти покладу на Ваш тернистий шлях.
Здолати ту печаль, дай, Боже, мені сили,
Бо нічого в житті неможливо вернути назад.
п. Богдана Кость
парафія Святої Трійці, Кривий Ріг
Читайте також:
Молитва за Україну
Зарваниця
