Апостол: Рим. 93 зач.; 6, 18-23.

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

18. Браття, звільнившись від гріха, стали слугами праведности. 19. Я говорю по-людськи, з уваги на неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення. 20. Коли ви були слугами гріха, ви не уважали себе зобов’язаними до праведности. 21. Які ж плоди ви тоді мали? Такі, що ви тепер їх соромитеся, бо кінець їхній – смерть. 22. Тепер же, звільнившися від гріха і ставши слугами Бога, маєте ваш плід на освячення і кінець – життя вічне. 23. Бо заплата гріха – смерть, а дар ласки Божої – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.

Євангеліє: Мт. 25 зач. 8, 5-13.

Від Матея святого Євангелія читáння.

5. Одного разу, коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його:

6. – Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.

7. Ісус каже до нього:

– Я прийду й оздоровлю його.

8. Сотник у відповідь мовив:

– Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю; скажи лише слово, і слуга мій видужає. 9. Бо і я підвладний чоловік, маю вояків під собою і кажу цьому: – і він іде; і тому: ходи – і він приходить; і слузі моєму: зроби це – і він робить.

10. Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли:

– Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не найшов такої віри. 11. Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у царстві небеснім, 12. а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скерегіт зубів.

13. І сказав Ісус сотникові:

– Іди, хай тобі станеться за твоєю вірою!

І слуга видужав тієї ж години.