Апостол: 1 Кор. 124 зач.
Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 10-18.
10. Браття, благаю вас ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів між вами, але щоб ви були з’єднані в однім дусі і в одній думці. 11. Я бо довідався про вас, мої брати, від Хлоїних, що між вами є суперечки. 12. Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. 13. Хіба Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас ? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися? 14. Дякую Богові, що я нікого з вас не христив, крім Крисла та Ґая, 15. щоб не сказав хто, що ви були хрищені в моє ім’я. 16. Христив я теж дім Стефани; і більш не знаю, чи христив я кого іншого.
17. Христос бо послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Апостол: Як. 57 зач.
Послання Апостола Якова 5, 10-20.
10. Браття, візьміть за приклад страждання й довготерпіння пророків, що говорили іменем Господнім. 11. Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що зносять страждання. Ви чули про страждання Іова і знаєте, який кінець мав він від Господа: Господь бо повний жалю і милосердя.
12. А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так» і ваше «ні» – «ні», щоб вам під суд не впасти.
13. Страждає хто між вами? Хай молиться. Радіє хто? Хай псалми співає. 14. Нездужає хто між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони моляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. 15. Молитва віри спасе недужого, і Господь його підійме; і як він вчинив гріхи, вони йому простяться. 16. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші і моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу. 17. Ілля був чоловік такий самий, як ми; він став молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців. 18. Потім він знову став молитися, і небо дало дощ, і земля вродила плід свій.
19. Мої брати, коли хто з вас відступить від правди і коли хто його наверне, 20. хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його дущу від смерти і силу гріхів покриє.

Євангеліє: Мт. 58 зач.
Євангеліє від Матея 14, 14-22.
14. Того часу, побачив Ісус силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15. Як же настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть:
– Пустинне це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.
16. Ісус сказав їм:
– Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.
17. Вони ж мовлять до нього:
– Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві риби.
18. Тоді він каже:
– Принесіть мені їх сюди.
19. І велівши народові сісти на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав хліби і дав учням, а учні – людям. 20. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.
22. І зараз же заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ.

Євангеліє: Лк. 14 зач.
Євангеліє від Луки 4, 22-30.
22. Того часу дивувалися люди словам ласки, що виходили з уст Ісусових, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?
23. Він сказав їм:
– Ви, певно, скажете мені цю приповідку: лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут у твоїй батьківщині.
24. І він додав:
– Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають у його батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як зачинилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю; 26. однак ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в Сидон-краю, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.
28. Почувши це, всі в синагозі сповнилися люттю 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і вивели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *