До роздумів над цією темою Вселенського Архиєрея спонукав біблійний уривок, прочитаний під час Богослужіння цього дня, з І Послання апостола Івана: «Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і Його любов у нас досконала» (1 Ів. 4,12). Він зазначив, що досвід віри полягає саме в цьому подвійному «перебуванні»: нас у Бозі і Бога у нас.
Християнське життя – це перебувати в Господі, у Його любові, а не в дусі світу, у поверховості, в ідолопоклонстві, у марноті. Перебувати у Божій любові не є, на думку Папи, екстазом серця чи якимось приємним відчуттям.
Святіший Отець наголосив, що або любов є безкорисливою і турботливою, яка закочує рукава і виходить на допомогу бідним і потребуючим, віддає перевагу тому, щоб давати, а не отримувати, або вона жодним чином не стосується християнської любові.
«Любов, про яку говорить святий Іван, не є любов’ю з телесеріалів… Християнська любов завжди має одну якість – конкретність. Християнська любов є конкретною. Сам Ісус, коли вів мову про любов, говорить про конкретні речі: нагодувати голодних, відвідати недужих та багато інших речей», – мовив Святіший Отець, додавши, що без такої конкретної любові людина починає жити примарним християнством, адже тоді стає не зрозумілим, у чому полягає суть благовісті Ісуса Христа.
Посилаючись також на євангельське читання цього дня, Єпископ Рима вказав, що любов має за основу дві речі: по-перше, любити не словами, а вчинками, а по-друге, що у любові важливіше давати, ніж отримувати. Бо ж той, хто любить, дає Богові та ближнім речі, життя, себе самого… Натомість, той, хто не любить, є егоїстом, бажає лише отримувати, завжди шукає збагачення та вигоди.
Джерело: Новини УГКЦ
