“Це за наші гріхи Він життям заплатив,
щоб життя вічне ти і я мав”.
27-29 березня на нашій парафії відбулися реколекції, на які чекала з нетерпінням молодь, бо причин для духовної віднови в наш час є безліч. По-перше, в часі Великого Посту варто глибше заглянути в себе, пережити особисту зустріч з Богом, по-друге, зустрічі з сестрою Людмилою неможливо не чекати.
На нічних чуваннях, що відбулися у суботу 28 березня, ми мали змогу почерпнути духовного скарбу з науки про Покаяння, роздумувати над молитвою св.Єфрема та спільно помолитися за нашу Батьківщину, мир на нашій землі та воїнів, які захищають кожного з нас від ворожих наступів.
Протягом трьох днів ми застановлялися над страстями Ісуса Христа, йшли Його слідами по Святому Письмі, розважали над подіями, які перед Великоднем переживав сам Ісус, приглянулися до Марти і Марії, Петра та Юди.
Маленьке “хочу” кожного зібрало нас всіх разом і Бог дав нам багато в цей час реколекцій. Для нас це була можливість занурення в Його Слово і в самих себе. Як дивно, що часто знайомі слова зі Святого Письма щоразу відкриваються по-іншому, глибше, і здається Бог говорить в цей час конкретно до тебе.
Безмежно вдячні нашій посланій небом духовній мамі – сестрі Людмилі, яка так вміло може подати глибокі та особливі трактування Святого Письма. Кожен з нас замислився над тим, наскільки сильно Бог нас любить, завжди є милосердним, ніколи не засуджує і Той, хто дарує мир і радість. Сестра Людмила допомагала нам розуміти деякі речі не розумом, а спробувати почути їх серцем.
Реколекції – Божий вказівник на дорозі життя, який допомагає або повернути на стежину Божої любові і опіки, або впевнитись, що йдеш у вірному напрямку і скріпляєшся у вірі. Реколекції дають змогу стати на сходинку вище у своєму зростанні, краще розуміти Боже Слово і зберігати його у своєму серці.
Часом забуваєш не тільки що ти християнин, але й що ти – людина. І цих прекрасних три дні дійсно стали для нас днями відновлення. Ці реколекції відкрили нам те, про що у часі відречення пам’ятав апостол Петро і забув Юда Іскаріотський, – що Ісус усіх нас любить. І що ти завжди можеш піднятися після упадку і йти вперед, дякуючи Богові. А дякувати є за що…
Тому, в першу чергу, ми вдячні Господу, що допоміг нам вирватися з повсякденності і на деякий час призупинитися…
Також не забував Бог і про наші людські потреби і дарував нам люблячу і щиру пані Любу, яка піклувалася про нас краще, ніж ми цього хотіли – годувала нас, як рідна мати.
І звичайно, цим духовним збагаченням ми всі завдячуємо нашому духовному татові – отцю Ігорю, який не стомлюється підкріплювати наш духовний ріст і робить для цього все можливе і неможливе зі своєї сторони.
Не перестаємо дивуватись Божій ласці, яка вміло поєднує людські серця і огортає їх своєю любов’ю і благодаттю, як Бог кожного разу збирає нас в такому колі, де всі ми є друзями, однодумцями, для яких спільним є бажання пізнати Його і віднайти спокій в собі.
Ми дякуємо Богові, що зібрав нас усіх разом і дав сили та натхнення в служінні Йому і близьким.
З любов’ю та щирим серцем,
Аня, Маргарита, Володимир, Іван, Юля, Діана, Марина.
