Апостол: Еф. 233 зач.

Послання Апостола Павла до Ефесян 6, 10-17.

10. Браття, кріпіться в Господі та в могутності його сили. 11. Одягніться в повну зброю Божу, щоб могли дати відсіч хитрощам диявола. 12. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. 13. Тому візьміть зброю Божу, щоб за лихої години ви могли протистати і, перемігши все, міцно стояти. 14. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости 15. і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати євангеліє миру. 16. Над усе візьміть щит віри, яким зможете згасити всі вогненні стріли лукавого. 17. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.

Апостол: Гал. 210 зач.

Послання Апостола Павла до Галатів 4, 8-21.

8. Браття, не знаючи Бога, ви служили богам, що не були богами. 9. Тепер же, коли ви пізнали Бога чи, краще кажучи, коли Бог пізнав вас, як ви можете вертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як колись, хочете знову служити? 10. Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки! 11. Боюсь за вас, чи не працював я коло вас даремно.

12. Благаю вас, брати, будьте як я, бо і я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. 13. Ви знаєте, як я через недугу тіла проповідував вам перший раз євангеліє, 14. і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною і не відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. 15. Де ж вона, тепер та ваша радість? Свідчу вам, що якби можна було, ви були б вирвали собі очі і мені дали б! 16. Невже я вам став ворогом, говорячи вам правду? 17. Та ті нещиро вас ревнують; вони вас хочуть від нас відвернути, щоб ви про них дбали. 18. Воно добре – ревнувати, але у добрім, і завжди, не лиш тоді, коли я між вами. 19. О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос у вас не зобразиться! 20. Хотів би я бути серед вас тепер і змінити мою мову, бо сам не знаю, що мені з вами робити.

21. Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ви не знаєте закону?

Святим Йоакимові й Анні

Апостол: Гал. 210 зач.

Послання Апостола Павла до Галатів 4, 22-31.

22. Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого ж від вільної. 23. Та той, що від рабині, народився за тілом, той же що від вільної – за обітницею. 24. Це має інше значення: ті дві жінки – два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар. 25. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зо своїми дітьми. 26. Але вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам. 27. Написано бо:

Веселися, неплідна, що не родиш!

Возкликни, рада та весела, ти, що мук породіллі не знала,

бо у покинутої дітей більш, ніж у тієї, що має чоловіка.

28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді той що родився за тілом, гонив того, що родився за духом, так і тепер. 30. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не унаслідить з сином вільної. 31. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної.

Євангеліє: Лк. 71 зач.

Євангеліє від Луки 13, 10-17.

10. Того часу Ісус навчав в одній з синагог у суботу. 11. Була ж там одна жінка, яку тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. 12. Побачивши її, Ісус покликав її і промовив до неї:

– Жінко, ти вільна від твоєї недуги.

13. І поклав на неї руки, і вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. 14. Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався й мовив до народу:

– Шість день є, коли маєте працювати; тоді приходьте і зціляйтесь, а не в день суботній.

15. Господь у відповідь сказав до нього:

– Лицеміри! Хіба кожний з вас не відв’язує в суботу свого вола чи осла від ясел і не веде поїти? 16. Цю ж жінку, дочку Авраама, яку сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цього вузла звільнити в день суботній?

17. І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він робив.

Євангеліє: Лк. 36 зач.

Євангеліє від Луки 8, 16-21.

Сказав Господь:

16. Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.

17. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв.

18. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться: а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має.

19. Мати його і брати прийшли до нього, та через народ не могли до нього доступитись. 20. Йому сказали:

– Мати твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з тобою.

21. Він у відповідь сказав їм:

– Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *