Я хочу, щоб з маленького вогника в твоїм серці розгоралася ватра

“Помолися за мене, помолюся за тебе,
На Господніх долонях і вночі, і удень,
Щоб мене ти любив, щоб тебе я любила,
Щоб уміли любити разом інших людей”.

(слова пісні Наталі Сиротич)

З 23 по 30 липня цього року молодь Запорізького деканату Донецького екзархату мала змогу провести сім чудових днів у літньому християнському таборі, відпочивши духовно та фізично. Місцем проведення табору був мальовничий куточок Карпат м. Яремче Івано-Франківської області.

Духовним провідником табору був о. Ігор Дмитришин, декан Запорізького деканату. Науки проводили с. Людмила Панасюк, ССНДМ та п. Наталя Сиротич, викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, під час яких говорили про відносини між людьми, у сім’ї та у подружжі.
Реколекційний дім отців Студитів радо прийняв молодь з Кривого Рогу, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Енергодара, Першотравенська та Запоріжжя.

Найповніше про табір може розказати той, хто був частинкою цієї духовної сім’ї.

“Минув… Він знову пройшов так блискавично. Я чекав на нього цілий рік, а він пролетів за мить.
З віком від табору чекаєш вже не так відпочинку і розваг у колі добрих друзів, а скоріше якоїсь духовної поживи, відповідей на питання, що поставило життя впродовж останнього року. І цей табір став вправним інструментом у руках Бога. За тих декілька днів, що я мав щастя побути в обіймах Карпат, я почув більше, ніж за місяці свого звичного життя. Бог завжди говорив до мене, але лише тут я зупинився, прислухався і пустив Божі слова у своє серце. Дякую Богові, отцю Ігорю, сестрі Людмилі та пані Наталі за те, що зробили це можливим”.

Володя

“Цього року табір був дійсно неймовірним, насиченим і неповторним!
Нові люди, нові враження, нове місце перебування… класно!
Класно, що завдяки цьому табору ми відкрили для себе багато нового, корисного і актуального. А саме головне – відпочили з Богом.
Приємно, що в таборі багато однодумців, з якими є про що поговорити… щирі, добрі… справжні і неповторні.
Цей табір допоміг мені зрозуміти, чого я хочу, що мені потрібно саме зараз. Через сестру Людмилу і пані Наталю Бог відповів на мої питання, на які я не знаходив відповідей… дякую вам за це!
Дякую всім за щирість, доброту і справжність!
Християнський табір – це корисний, активний та веселий відпочинок з Богом.
Щиро бажаю і рекомендую всім потрапити у цей неперевершений табір!”

Олексій

“Я був у таборі перший раз. Мої враження від нього зашкалюють більше, ніж я очікував!
Табір – чудова річ, щоб відволіктися від зовнішнього світу. Там можна очиститись від всякого бруду в голові. Туди треба відправляти дітей з малечку, щоб у дорослому віці вони самі горіли бажанням туди їхати, адже у Бога треба вірити з маленького.
А саме головне, знаходиш собі справжніх друзів (туди погані люди не їздять), спілкування з якими чисте як рання роса. І я дуже радий, що у мене теж там з’явилися друзі.
Буду чекати з нетерпінням наступного року і обов’язково поїду до табору. І вам можу порадити те ж саме!”

Павло

“Карпати – місце зустрічі з Богом.
Я так довго чекала цього моменту і нарешті він прийшов.
Це були неперевершені 7 днів, які я посвятила Господу та пізнанню чогось нового. Я відкрила для себе ті питання, на яких не мала відповіді. Звичайно, що в цьому мені допоміг Господь, який промовляв через сестру Людмилу, отця Ігоря та пані Наталю.
Але це ще не все. В таборі була дуже неймовіра атмосфера. За ці дні я відчула таку Господню благодать, яку ще ніколи не відчувала. У нас була як маленька сім’я, кожен такий рідненький, такий свій. Там я як в друге народилася.
Ту красу, яку я бачила, неможливо передати через картинку, її треба тільки бачити на власні очі.
Кожного року, коли приїжджаєш з табору, дивишся на світ іншими очима. Я б з великою радістю залишилась там назавжди, але це не можливо.
Дуже хочу наступного року потрапити до цього табору і знову відчути себе комусь потрібною”.

Марія

«І знову промайнула ця довгоочікувана мить! Особисто я, за цей період в таборі відпочила, найперше, духовно, морально, віднайшла свій духовний спокій, якого мені так не вистачало протягом року. Я зарядилась величезною енергією, яка знадобиться у моєму навчальному процесі. Безмежно дякую Богові за те, що подарував мені можливість відчути себе щасливою, я забула про всі труднощі, про всі тривоги, які мені надокучали… Дякую Богові, що маю таких друзів, які допомагають мені краще пізнавати себе. Цей бездоганний відпочинок не вдався би без о. Ігоря, с. Людмили та п. Наталі, через яких я краще пізнала Бога, бо тільки завдяки йому я відчуваю себе по-справжньому щасливою і життєрадісною у цьому світі!»

Аня

“Табір мені сподобався. В ньому я віднайшов сили на творчість і духовний ріст.
Особливо радий, що познайомився з новими людьми та побачив справжніми давніх знайомих. Мені сподобалось, що всі були дружні, показувати справжню любов до ближнього.
Я буду радий, якщо такі табори будуть проводитися кожний рік”.

Ігор

“Кажуть, якщо час насичений подіями, тоді він проходить швидко – сім днів табору пролетіли як одна мить. Попри те, що ми молились, в нас було багато занять. Ми слухали науки від пані Наталі та сестри Людмили, ми ходили в гори (Яремче – райський куточок, обрамлений зі всіх сторін горами), ми їздили на велосипедах, ми грали в футбол, співали пісні, танцювали, писали листівки один одному і багато іншого, а головне ми робили це разом. Табір об’єднав нас усіх, відкрив нові знайомства. В таборі я збагатився духовно і відпочив від буденності міста”.

Іван

«Цього табору я чекала довго і з нетерпінням. Адже ніщо так не радує душу як зустріч з Богом. Я дякую Богові за цю зустріч, а також за всіх людей, яких Він привів у моє життя! Як же чудово інколи Господь говорить до нас через інших людей! Цього року відчувалась особлива Божа ласка… хотілося лише продовжити цю мить… І якщо цей короткий Божий доторк був таким бажаним, то уявіть, яке це щастя бути з Ним вічність! Всім дякую! Всіх люблю!»

Юля

“Поездка в христианский лагерь всегда ожидается с приятным волнением, вспоминаешь предыдущие года и думаешь: “Класс, скоро опять в путь” 🙂
В этом году мы жили в другом месте, прямо в центре Яремче и мы немного скучали по своему любимому и уютному местечку в Доре, но всё равно основные задачи – оздоровиться духовно и физически, стать ближе к Богу, набраться новых и очень полезных знаний, тем более главной темой семинаров в этому году была “Супружеская жизнь” и конечно, набраться такого положительного заряда, чтобы хватило до следующего года, все эти задачи были выполнены на все 100% 🙂
Будем ждать следующего христианского лагеря и новых приключений!
P.S. Пісня про “носик” була the best =)”

Артем

«Ми стаємо як маленькі діти, які чекають від тата цукерки, коли мова йде про християнський табір. З неймовірним задоволенням і нестримним бажанням ми долаємо сотні кілометрів… стомлені, обтяжені, але такі щасливі… повертаємось у обійми Батька! На жаль, буденні побут та проблеми, навчання, робота, турботи віддаляють нас від Божого дому.
В таборі ми щодня приймали участь у Божественні Літургії, Вечірніх молитвах за Україну, слухали такі актуальні та необхідні для нашого віку науки, адже світ подає нам у доброму світлі лише те, що є неприпустимим для нас, християн.
Як і більшість моїх друзів, я чекала цього «перепочинку». Але Бог показав мені, що не все стається так, як би ми того хотіли, а на все воля Божа. Хотіла одного – а отримала набагато краще і більше.
Гори… Які прекрасні українські Карпати! Вони – макет людського життя…Щоб дійти до вершини, треба докласти багато зусиль, подолати труднощі, а там… на тебе чекає краса Божого творіння, якою можна милуватись вічно.
Вдячна Богові за цей прекрасний час! Він нас завжди чекає, залишається лише прийняти Його запрошення.»

Марина

«З кожним роком табір стає невід’ємною частиною мого життя.
Дякую Богові за такий чудовий відпочинок, ще й в такому прекрасному місці.
Хочу подякувати отцю Ігорю, нашому духовному батькові, що так старається для нас, сестрі Людмилі, духовній мамі, за наповнення наших сердець вірою, підтримкою і надією, пані Наталі за її актуальні прекрасноподані науки і чудові пісні, які назавжди залишаться у нашій пам’яті. І дякую кожному з учасників табору за те, що вони так люблять один одного, такі щирі і відкриті до спілкування, активні, добрі, співчутливі і справжні!
Знаючи,що є такі Божі люди в Україні, вірю, що Господь подасть нам мир і єдність!»

Діана